28 March 2020

Пригоди Above and Below українською

Переглав Книгу Пригод Above and Below українською.
Above and Below Cover

24 August 2019

Вітер

Вона повільно приходить до тями. Спогади зринають звідкись із глибини свідомості ніби бульбашки газу й лопають перш ніж вдається зв'язати їх між собою. Вони подібні радше картинам чи відчуттям, ніж думкам та спогадам.

Її звуть Настя. Вона йде металевою решітчастою палубою. Тримає маму за руку. Тіло важить більше, ніж зазвичай, та жалітися не можна. Їй з усіх сил хочеться бути хорошою дівчинкою. «Мама Оксана, — думає вона. — Я хороша дівчинка. Не віддавай мене, будь ласка».
Вони минають одні двері, другі, треті. Тіло стає дедалі легшим, аж поки взагалі не втрачає вагу. Мама Оксана вмикає магніти на взутті й далі просто тягне її за собою. Настя любить невагомість. Вдома, на Цикаді, невагомість означала дрейф. Під час дрейфу вахту несли тільки шкіпери та старші механіки. Решта сім'ї збиралася разом у кают-компанії — всі тата, мами, сестри та брати. Це був час спілкування, час ігор і веселощів.
Невагомість зникає. Настя знову може йти сама. Зрештою вони зупиняються. «Оксана оф Раджа фром Цикада», — говорить мама. Маленька дівчинка не знає, що означають ці слова. Та зараз вона вже не та маленька дівчинка. Зараз вона бульбашка спогаду дорослої жінки. Мама Оксана народилася на кораблі Раджа. Живе в сім'ї-комуні на кораблі під назвою «Цикада». У дівчинки ще є тато Едвін. Він — «оф Клеймор». Тато Едвін — старший механік Цикади. Він сконструював для неї особливе ліжко, що захищає від перевантажень прискорень. Він кращий за всіх інших її тат. І ще є мама Рита — вона шкіпер Цикади. Вона краща за всіх інших мам і точно краще за маму Оксану. Але ані бульбашка спогаду маленької дівчинки, ані бульбашка спогаду дорослої жінки не містять жодної іншої інформації про маму Риту. Настя не пам'ятає її рук, не пам'ятає її обличчя та голосу. Хоча ні. Є маленька бульбашка зі солоним смаком сліз. Колись мама Рита притискала до себе Настю та плакала. Чи було це в той день коли мама Оксана забрала її із собою на станцію Ліра, чи раніше — Настя не пам'ятає.

Зринає інша бульбашка. Настя серед дітей. Усі вони лисі та з татуюванням на голові. Вони — псовані. Народжені без генетичних модифікацій. Багато хто, не всі, але більшість, мають проблеми зі здоров'ям. Хтось — серйозні, такі як у неї. Хтось — легкі. Дехто не має жодних, та закон невблаганний — якщо геном не було переглянуто та схвалено до народження дитини — вона є «псована». Її має бути передано в органи опіки. Немає чого витрачати багато ресурсів на таких дітей. Найкраще, на що вони можуть розраховувати — це стати помічником молодшого механіка. Робота — принеси-подай, що не вимагає якоїсь кваліфікації. Декому, хто має талант чи красу, можливо, пощастить стати розвагою «чистокровних». Одиницям — вундеркіндам, випаде роль помічника аналітика. Та жодному не варто розраховувати на подовження життя. Їхня доля — згинути за кількадесят років не залишивши по собі сліду.

У новій бульбашці Настя притискається обличчям до ілюмінатора та спостерігає як кілька кораблів огинають барабан станції щоби вирушити до планет та астероїдів. Їй нема чого й думати коли-небудь ступити на палубу корабля. Ніколи не додати до свого імені «фром». Одне невелике пошкодження ДНК, одна помилка й кістки стали занадто крихкими, щоби витримувати перевантаження прискорення. Поки вона була маленькою, її кістки були м'якшими. А ще в неї було спеціальне ліжко. Тато зробив його. Настя вже забула його ім'я, та пам'ятає ту вдячність і любов, що відчувала до нього.

Ще одна бульбашка. Настя в робочому комбінезоні проходить повз натовп.
— Вони називають вас псованими та думають, що знають вас. Я кажу, що вони вас не знають!
Чоловік майже кричить. Він чистокровний, та половина його голови виголена на знак підтримки сиріт — псованих, — від яких відмовилися власні сім'ї та кораблі.
— Вони називають себе чистокровними та гадають, що кращі за вас. Я кажу вам, що це неправда! Правда в тому, що ви — звичайні люди і вони — звичайні люди. Немає «чистокровних» чи «псованих», є люди!
«Скажи це моїм кісткам», — думає Настя й уже хоче йти, та чоловік починає говорити, про рівні права для всіх і вона зупиняється й думає, що все віддала б за один єдиний політ. За одненький політ кораблем навколо станції, повз астероїди та планети й далі до зірок…

В іншій бульбашці вона зі злістю зриває із себе шолом і вилазить із тренажера. Його сховано між зовнішньою стіною барабану станції та складом. Простір мав би бути заповнений свинцем для захисту від космічної радіації під час спалахів на сонці. Та її друзі облаштували тут криївку де готують пілотів. Тепер її називають Ека. Вона усвідомлює, що її доля стати бурею, що здує пихатих чистокровних та надме сонячні вітрила щоби нести людство до нових зірок. Там не буде псованих. Там усі будуть рівні. Там кожен буде цінним. Зараз її цінність полягає в тому щоби розігнати корабель та лягти на визначену орбіту до того як перевантаження зламає їй ребра та їхніми уламками прохромить легені. Вона, напевне, буде вже мертва коли корабель зіштовхнеться зі станцією космічного ліфта. Та Ека помре, знаючи, що несе подих нового життя. Вона знає що останніми її словами будуть «Ека оф Цикада фром Вітер». Вона надягає шолом і знову запускає симуляцію.

Зрештою бульбашки закінчуються. Та її все ще оточує пітьма. Пітьма й тиша. «Я вижила? — думає Ека. — Це смерть? Я зробила роботу?»
— Ти вижила, — чує вона голос. Дивний голос. — Це не смерть. Ти зробила роботу.
«Хто це? — думає Ека. — Де я?»
— Тебе збили, — долинає до неї голос. Корабель розвалився. Вантаж вольфраму та літію досяг цілі, а тебе відкинуло в космос. Ми підібрали тебе, бо кожен має цінність.
«Я цінна», — думає Ека. Вона хоче заплакати та сліз немає. Здається, очей теж немає.
— Ти довго спала, та зараз ти прокидаєшся. Ми дали тобі нове тіло, Еко. Тепер тобі треба навчитися ним користуватись.
«Що, нове тіло? Сильне? З міцними кістками?»
— Сильне нове тіло. Я почну вмикати системи одну за одною. Не лякайся. Буде важко, та я вірю, що ти впораєшся.
«Я впораюсь. Я Ека оф Цикада фром Вітер».
— Ні. Тепер ти Ека Вітер. Даю доступ до маневрових двигунів…

Labels:

29 June 2018

Scythe. The Rise of Fenris українською.

Переклав історію Scythe. The Rise of Fenris українською.

Labels: ,

24 April 2018

This war of mine українською

Переклав журнал This war of mine українською.


Саму This war of mine купити можна за 2478 грн. якщо зареєструватися ;)

Labels: ,

14 April 2018

Nemesis українською

Переклав правила Nemesis українською.


Все почалася так само як і безліч разів перед тим — пробудження в холодному тумані Гібернаторія, в самому центрі корабля. Як завжди, ми страждали від тимчасової амнезії через подорож крізь гіперпростір та гібернацію. Ми знали свої імена та мали деякі основні спогади, але ми не пам'ятали чітко, де були або що нам слід робити. Корабель здавався незнайомим.

Ми знали, що десь на кормі були три двигуни, а десь у носовій частині був місток. Ми були також знали, що на кораблі є дві рятувальні капсули, на випадок якщо щось піде ДУЖЕ погано. Решта спогадів лишалася розмитою. Та цього разу амнезія була не єдиною нашою проблемою — один із наших товаришів лежав у своїй камері гібернації із зяючою в грудях дірою. Мерехтіло аварійне світло.

Як капітан, я знав, що ми маємо уникати паніки та слідувати процедурам. Тож потрібно було оглянути корабель і перевірити, чи працюють двигуни, тому що нам треба було принаймні 2 з них щоби продовжити політ. Ми також повинні були перевірити координати, щоби переконатися, що корабель усе ще прямує до Землі.

Ми всі дивилися досить фільмів жахів щоби розуміти, потребуємо якоїсь зброї. На щастя, наші шафки були тут, із деяким обладнанням і предметами, необхідними для виконання наших функцій (хоча й не все було в робочому стані). Між моїм 6-тизарядником й іншими особистими речами я також знайшов щось іще — лист від мого роботодавця, що містив спеціальні накази.

Якийсь час тому, механік нашого корабля розкопав щось про корпорацію і заявив, що буде свідчити в суді, щойно він повернеться на Землю. Компанія дала зрозуміти, що вони не хочуть, щоби він повернувся. За жодних обставин.

Я знав, що багато членів мого екіпажу мали свої власні секретні плани та власні корпоративні цілі. Я не міг їм довіряти. Ми розділилися на дві групи — пілот і я мали перевірити місток, а механік і вчений пішли на корму, де було машинне відділення.

Я обережно просувався вперед коридором. Коли увійшов до сусідньої кімнати, то почув дуже дивний шум, що лунав з носа корабля. Потім двері зачинилися прямо за мною. Несправність системи! Стільки зусиль для того, щоби лишатися разом і все на смарку...

Я озирнувся — я опинився в секції з каютами екіпажу. Вирішив пошукати тут щось корисне. Знайшовши вогнегасник і аптечку відразу відчув себе трохи безпечніше. Тут більше нічого не було, тому я вирішив рухатися вперед. Саме тоді справи з поганих стали жахливими. Спершу, я вступив у якийсь зелений слиз, який покрив мої ноги й не стирався. А потім, я знову почув цей шум.

Раптом, жахлива личинка вискочила прямо на мене з темряви. Побачивши її кігті та щелепи, я був абсолютно впевнений, що ця штука зробить зі мною щось жахливе, якщо не буду діяти швидко. Отже, я розстріляв у неї майже всі свої набої — стріляв, доки вона не припинила ворушитися.

Тоді я зрозумів, що відбувається щось божевільне. Мені довелося вирішувати, чи хочу виконати завдання, яке дала мені компанія, чи буду дотримуватися своєї особистої цілі. Я подумав, що це не найкращий момент для того, щоби втрачати члена екіпажу — майбутнє людства може бути на кону! Замість того, щоб убити механіка, я вирішив, що маю надіслати сигнал, використавши нашу радіорубку, щоби попередити Землю про ситуацію. Потім я спробую дослідити одну з цих почвар у лабораторії, щоби отримати якомога більше інформації, перш ніж покинути цей приречений корабель.

Я саме вирішив трохи перепочити, щоби заспокоїти нерви, коли знову пролунав цей страшний шум. Цього разу на мене нічого не вискочило. Я увійшов до сусідньої кімнати. Це була генераторна. Тут ми з пілотом знову возз'єдналися. Це було єдине місце, де ми могли активувати послідовність самознищення корабля. З огляду на те, що я щойно бачив, це не виглядало як погана ідея... На жаль, кімната була пошкоджена, і нам треба було спочатку її відремонтувати. Ми вирішили, що механік найкраще підходить для цього завдання.

Я поговорив із пілотом, яка підтвердила те, чого я весь час боявся — почвар було більше, ніж єдина личинка. Дорогою сюди вона натрапила на дорослу почвару, котра встигла вдарити її. На щастя, це була лише легка рана, та я боявся, що вона може бути інфікована. І, оскільки ця почвара тепер ховалася десь там за нами, ми не могли повернутися до гібернаторія.

Ми витратили наступні кілька хвилин рухаючись обережно з однієї кімнати до іншої, намагаючись врятувати те, що ми могли — я зумів виготовити імпровізований вогнемет, використавши деякі хімікати та інструменти. На кожному кроці ми чули все більше шумів, що лунали все ближче.

Деякі з кімнат, які ми перевірили, були пошкоджені, а одна з них була охоплена пожежею. Наші справи виглядали недобре. Я знав, що корабель може витримати певну частину проблем перш ніж вибухне. Ми витратили якийсь час на ремонт системи керування люками щоби розблокувати наші дві рятувальні капсули — ми стали на один крок ближче до втечі із цієї смертельної пастки.

Тут ми розділилися. Пілот пішла до рубки, і я пішов надсилати свій сигнал. Я саме увів свій логін у консоль комунікатора та почав передачу, коли вибух кинув мене на протилежну стіну. Навіть приголомшений вибухом, я зрозумів, що хтось просто намагався вбити мене. Мені не довелося довго чекати на винуватця — за кілька секунд механік увірвався в кімнату, в його масній руці був ще один палаючий коктейль Молотова.

Він не міг застрелити мене або безпосередньо завдати мені шкоди — завдяки імплантам, що їх усі космічні бригади мали в головах. Ті подавляли пряму агресію, щоби запобігти насильству чи заколоту. Проте непрямий напад був одним зі способів обдурити імплант. Та механік не знав дечого. Як капітан, я міг використати той самий імплантат, щоби змусити його виконати наказ.

Я наказав механіку розвідати одну із сусідніх кімнат. Незабаром я почув звук, на який сподівався. Одна з почвар вилізла з технічних коридорів і стрибнула на цього дурня. Просто щоби переконатися, що жоден із них не вийде живим, я кинув гранату в коридор.

Я оглянув свої рани — моя нога сильно постраждала. Я перев’язав її та знову зміг ходити, але я також знав, що це тимчасовий захід — треба було справжнє лікування, яке я мав намір отримати за першої ліпшої нагоди.

Незважаючи на біль, мені вдалося дістатися до рубки, підриваючи дорогою закриті двері. Там я знайшов пілота й розповів їй про напад механіка. Вона занадто поспішала щоби перейматися. Пілот просто встановила координати стрибка для Землі. Ми не знали, чи достатньо двигунів працює, але вона хотіла ризикнути. Це залишило нам мало часу, щоби повернутися до гібернаторія. До стрибка залишилося всього кілька хвилин, і все живе, що в цей момент буде перебувати поза камерами гібернації — буде розчавлено екстремальним прискоренням.

Я сказав їй, щоб вона рухалася вперед, сподіваючись, що отримаю шанс зазирнути в лабораторію та закінчити власні справи. Але щось було неправильно... Можливо, те, як вона рухалася чи говорила? Я не міг сказати напевне, але, як капітан, я навчився не ігнорувати свої передчуття.

На щастя, в мене був журнальний ключ, який надавав мені повний доступ до облікового запису одного члена екіпажу — я вирішив перевірити листування пілота. Те, що я виявив, було шокуючим. Вона мала намір доправити корабель до якоїсь таємної бази на Марсі, де організація, про яку я ніколи раніше не чув, планувала використати почвар для невідомої темної мети.

Те, що почалося після цього, було справжнім пеклом. Поранений, оточений ворожими формами життя та без союзників, я викручувався як міг, аби лише залишитися в живих. Коли на дорозі постала доросла почвара, я використав усе паливо у своєму вогнеметі, намагаючись вбити її, але цього було недосить. Тварюка дотягнулася до мого плеча своїми слинявими щелепами. Я дістав револьвер і останньою кулею, котру беріг для себе зніс почварі голову.

Я вже втрачав свідомість від кровотечі, коли наш вчений натрапив на мене. Він саме прямував із лабораторії, де дослідив одну із туш почвар, і виявив слабкість їхнього виду. Виявляється, ми мали спільну мету! Він допоміг мені піднятися, і ми вирішили вшиватися з корабля разом. На жаль, він протримався не дуже довго. Мені довелося лишити вченого, коли його спіймав величезний самець. Це був важкий вибір, але хтось мав попередити Землю!

Нарешті, я дістався до евакуаційного шлюзу — та шлях було заблоковано. Там була вона, чекала на мене. Страшний звір, найбільший у своєму роді. Королева! А в мене залишився лише маленький вогнегасник, який я всюди носив. У відчаї я пожбурив ним у почвару. На диво, це спрацювало! Вона відступила, давши мені достатньо часу, щоб увійти в рятувальну капсулу та швидко її запустити.

Я ВИБРАВСЯ. Я ВИЖИВ.

Або принаймні я так вважав… Я відчуваю як щось ворушиться всередині мене. Я не знаю, скільки часу ще маю. Я залишаю це повідомлення на випадок, якщо хтось знайде цю капсулу.

Знищте моє тіло. Не досліджуйте цих істот. Не намагайтеся використовувати їх у будь-який спосіб.

Якщо ви хочете, щоби людство вижило — залиште їх і ніколи не повертайтеся.

Labels: ,

06 April 2018

Dice Forge українською

Переклав правила Dice Forge українською.

Labels: ,

16 March 2018

Santorini українською

Переклав частину правил Santorini українською.
Золоте руно перекладу пізніше.

Labels: ,

03 January 2018

Patchwork українською

Переклав правила Patchwork українською.

Labels: ,

13 December 2017

Living Planet українською

Переклав правила Living Planet українською.

Labels: ,

01 December 2017

Terraforming Mars українською

Переклав правила Terraforming Mars українською.

Labels: ,

20 October 2017

Pandemic: Reign of Cthulhu українською

Переклав правила Pandemic: Reign of Cthulhu українською.

Labels: ,

28 September 2017

Twilight Imperium 4ed українською

Перекладаю Сутінки Імперії українською


 

Labels: ,

15 September 2017

Android: Netrunner українською

Переклав правила Android: Netrunner українською. Перекладав не оригінальні правила, а російський переклад — там все викладено стисло й доступно. Файл треба качати, бо онлайновий офіс ламає обтікання.

Labels: ,

06 June 2017

Twilight Imperium 3ed українською

Переклав Сутінки Імперії українською
Переклади треба качати, а не користуватись онлайн версією— вона крива через неправильне відображення колонок.

 

Labels: ,

Evolution: Plantarum Українською

Перекладаю Evolution: Plantarum українською
Переклади треба качати, а не користуватися онлайн версією — вона крива через неправильне відображення кольорів.

Labels: ,

The Witcher Adventure Game українською

Перекладаю The Witcher Adventure Game українською

Labels: ,

Mice and Mystics + Tail Feathers українською

Перекладаю настолки «Mice and Mystics» та «Tail Feathers» українською.

Labels: ,