Посмішка Фортуни

— Так, так, так — сказав Олег Скрипка й Олег Катало вирішив, що це знак.

«Це ж могла бути будь-яка реклама, але з’явився саме він, мій тезка, — подумав чоловік. — Це знак, що сьогодні мені точно пощастить».

Він поставив серіал на паузу та відкрив знайомий сайт. Потім пішов і витяг із купи з брудною білизною труси. Вони були на ньому, коли Олег уперше виграв п’ять тисяч гривень, а потім ще, коли півтори тисячі та сотню спінів. Спереду вони були жовтуваті, та чоловік не звернув на це уваги. Перевдягнувшись, він сів до комп’ютера.

— Ну що ж, — сказав Олег сам до себе. — Сьогодні день космонавтики, а значить треба грати в Зоряні Війни.

Він вибрав слоти стилізовані під улюблений фільм дитинства і виявив, що сьогодні на них джекпот складає п’ятсот тисяч гривень, а до менших виграшів ще й бонуси додаються.

— Ну що ж, вам же гірше.

Вони ще не знають, що сьогодні Катало розкатає їх підчисту.

Олег зробив мінімальну ставку й натис пробіл. Відчув, як долоні нагрілися, хоча знав, що перший спін не показовий. Ніхто не виграє́ на першому спіні. Дива не сталося й цього разу. Фрі-спін можна було не вважати за виграш. Важливо було інше — у яких позиціях зупинилися барабани. Олег узяв спеціальний зошит, що завжди лежав тут таки на столі і старанно записав у нього положення всіх зображень.

Знову натис пробіл і знову записав положення всіх картинок. Цієї системи його навчив старший товариш із ПТУ.

— В основі всього лежить математика, — розказував Сашко. — Треба прокрутити кілька разів і подивитися що й де зупиняється найрідше — швидше за все, воно там зупиниться наступного разу.

За кілька років Олег відточив і покращив систему. Він помітив закономірності між виграшами і фазами місяця, днями тижня та купою інших факторів — от як сьогодні. Але пам’ятав, що в основі всього лежить математика. Тож відкрутивши ще десять спінів, проаналізував усі записи.

— Що ж, Леє, сьогодні ти будеш моя.

Він вибрав V-подібну комбінацію, підняв ставку до 20 гривень і запустив барабан.

— Іди, іди до мене, — примовляв він поки барабани крутилися, а коли спинились — ошкірився: — Так! Розкатав я вас!

І дійсно чотири Леї стояли як треба, і лише на вістрі уявної V світився напис «Star Wars» — джокер. Це принесло Олегу п’ятсот гривень і п’ятдесят спінів.

Він старанно записав і це положення барабанів. По всьому виходило, що тепер Люки мають утворити діагональ. Олег лишив ставку без змін і теж майже виграв — чотири Скайвокери стояли як слід і лише замість одного чорнів шолом Дарта Вейдера.

— Тож він твій батько, Люк, — незлобливо гукнув Олег. — Могли би й зарахувати.

Він записав положення зображень, зменшив ставку й запустив гру. Нічого не випало — як він і очікував. Усе йшло за планом.

До півночі в нього склалася чітка схема сьогоднішньої гри — ще десятка два спінів і він буде точно знати наступну комбінацію. А крім того, Олегу фартило — жодного разу баланс так і не впав до нуля.

Проте була одна проблема. Він страшенно хотів у туалет. А найголовніше правило слотів яке? Правильно — не вставати. Олег чув безліч історій про те, як чуваки, розрахувавши все, відволікалися, щоби випустити кота з кімнати чи просто покурити, а потім повертались і з’ясовували, що Фортуна відвернулася, комбінації не складаються й усі виграші проходять повз.

Ні, він не такий, він не дасть себе так обкрутити. Пані Фортуна випробовує його — точно. Олег обвів поглядом навколо. Нічого підхожого не знайшлося. Зазирнув під стіл, але теж безрезультатно.

— Потерплю, — сказав він сам до себе, але вже за десять спінів усвідомив, що не втерпить.

Повільно, потроху Олег збільшував свій баланс, Фортуна усміхалась йому та дражнила. Перевіряла наскільки чоловік відданий їй. О-о, Олег відданий.

Останній спін він мало не забув записати. Низ живота болів, його розпирало зсередини — ще трохи і обмочиться. Олег зрозумів, що треба приймати рішення. П’ятсот тисяч гривень — це купа грошей. На краю столу стояла його улюблена чайна чашка. Величезна, більше ніж на півлітра. Саме те, що треба. Потім її, звичайно, доведеться викинути, та що поробиш. П’ятсот тисяч гривень — він потім сотню таких чашок собі купить.

За хвилину в голові прояснилося. Олег обережно, намагаючись не розплескати поставив чашку на підлогу та продовжив грати. Ось-ось усе мало скластися. О третій ночі настав довгоочікуваний момент — чоловік був упевнений, що наступна комбінація принесе йому джекпот. Стукіт серця відбивався в скронях, майка просякла потом, страшенно хотілося пити. Він збільшив ставку до максимального рівня. Зараз!

Перший барабан, другий. Олег перестав дихати. Третій, четвертий. Серце завмерло й час потік дуже-дуже повільно. Олег дивився, як картинки змінюють одна одну. Йода, Чубака, Р2Д2 і… Так, Лея! Усе склалося. Екран заповнив напис «500 тисяч гривень». Олег затарабанив руками по столу; перекинувши чашку на підлозі, підхопився зі стільця та вискочив на балкон.

— Я виграв! Я виграв! — закричав він.

У дворі спрацювало кілька автомобільних сигналізацій. Десь загавкав собака. Важко дихаючи, чоловік повернувся в кімнату. По лінолеуму розтікалася смердюча калюжа, та це вже було неважливо. Серце радісно калатало.

«Я покладу тут ламінат, — подумав Олег. — Я ж виграв. Виведу гроші й завтра покладу ламінат у всій квартирі».

Він навів курсор миші на зображення гаманця. Випало меню: «Баланс: 50 грн. Вивести. Поповнити».

У грудях похололо. Олег перевів погляд нижче, на яскравий напис «500 тисяч гривень», що миготів поверх гри. Потім ще нижче, у самий низ сторінки. Неслухняним пальцем крутнув коліщатко миші. Показався ще один рядок із перемикачем «Демо/Реальна гра». Слово «Демо» світилося зеленим.